Хто є найкращим кандидатом для анонімного оголеного юнака у Мр 14:51-52? Ось декілька можливостей.
Євангеліє від Марка містить коротку історію, якої немає в інших Євангеліях. Одразу після арешту Ісуса, Одинадцятеро розбігаються, і ми читаємо:
Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за Ним. Його схопили, тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.
(Мр 14:51-52)
Люди природно хочуть знати, ким був цей анонімний юнак.
Сьогодні багато хто каже, що це був сам Марко – він записав цей випадок так, як середньовічні художники іноді наносять на свої картини крихітні портрети самих себе, або як Альфред Хічкок з’являється ненадовго у своїх фільмах. Дехто може припустити, що це традиційна відповідь, у яку вірили завжди, але це не так. Отці Церкви вносили інші пропозиції, і ця теорія стала загальновживаною лише наприкінці 19-го століття. З нею також є проблеми. Одна з них полягає в тому, що грецьке слово «юнак» (neaniskos) вказує на чоловіка, що пережив статеве дозрівання і, отже, є у пізньому підлітковому віці або на початку своїх двадцяти років. Але коли ми зустрічаємо Марка в Діяннях Апостолів 12:12, це 43 рік Божий – десятиліття після Розп’яття – і, схоже, Марко тоді є юнаком, а не кимось кому близько тридцяти років. Ми також маємо свідчення від діяча першого століття на ім’я Йоан Пресвітер, який каже, що Марко під час свого служіння «не чув Господа і не слідував за Ним» (Євсевій Кесарійський, Церковна історія 3:39:15). Нарешті, ми не маємо свідчень давньої літературної традиції авторів, які подавали собі короткі, анонімні виступи у власних творах. Це не те, на що очікувала б аудиторія Марка, тому ця теорія намагається застосувати пізніший художній та кінематографічний прийом до античної літератури.
Інша пропонована теорія полягає в тому, що це був випадковий чоловік, а не член християнської спільноти, хтось, хто випадково йшов слідом з цікавості та був майже арештований. Це не неможливо, але аргументи для цього слабкі. Аргумент полягає в тому, що люди зазвичай носили дві одежі, внутрішню і зовнішню. Тож, можливо, юнак спав, почув шум, швидко одягнув одну одежину і пішов подивитись, що діється. Проблема в тому, що люди також іноді носили лише одну одежу, тому чоловік не був явно недоодягнений. Крім того, якби він не був християнином, чому сторожа хотіла б його затримати? Марко каже нам, що для затримання була присутня «юрба» (Мр 14:43), і чоловіка, який йшов разом із цим натовпом, не схопили б, якби його раніше не бачили серед послідовників Ісуса. Крім того, якщо ця людина не мала зв’язку з християнською громадою, як ця історія збереглася б? Як розповідає Марко, Одинадцятеро вже втекли, а ті хто арештовує, не матимуть підстав розповідати історію християнській громаді згодом. Збереження історії – і використання її Марком – було б більш логічним, якби особа була відома євангелисту та його аудиторії. У такому випадку запитання було б таким: чому не згадується його ім’я?
Вчені відзначають, що в синоптичних Євангеліях певні люди залишаються незвично анонімними в розповіді про Страсті. До цього входять жінка, яка помазує Ісуса (Мр 14:3), власник будинку, де Ісус споживає Тайну Вечерю (Мр 14:14-15), і учень, який відрубує вухо слузі первосвященика (Мр 14:47). Спільним у цих осіб є те, що вони вчинили дії, які влада Єрусалиму вважала б крамолою. Жінка помазала Ісуса, що могло сприйматися як посвячення Його на роль Месії, юдейського царя. Тоді господар дому приймає цього нового бунтівного царя. І останній, учень, піднімає зброю на захист заколотника. Коли в Єрусалимській церкві вперше розповідали історію про Страсті Ісуса, було б небезпечно публічно називати цих людей – особливо якщо вони все ще мешкали в Єрусалимі або відвідували місто, де юдейська влада могла їх схопити. Не варто було також записувати їхні імена в Євангеліє, яке дійде до Єрусалимської церкви. Отже, теорія полягає в тому, що синоптичні євангелисти дають цим людям «захисну анонімність». Але коли Євангеліє писав Йоан, люди могли переїхати, померти або вже бути взятими під варту, тож вони не потребували такого захисту. Ось чому деяких названо в Євангеліє від Йоана. Жінка, яка помазує Ісуса, виявляється Марією, сестрою Лазаря (Йо 12:3), а учень, який розмахує мечем, є св. Петро (Йо 18:10). Та їхні особи були відомі в християнській громаді від самого початку. Щодо Марії, Ісус сказав: «По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї» (Мр 14:9), і коли Петро проповідував євангелію усно, він мав би визнати себе як цього чоловіка з мечем. Однак у Марка, Марія – це просто «жінка» (Мр 14:3), а Петро – «один з тих, що там були» (Мр 14:47).
Чи міг Марко приховувати особу цього «певного юнака», хоча він був відомий християнському співтовариству? Чи ми чули про нього? Якщо так, то хто це може бути? Св. Амвросій припустив, що це може бути Йоан, син Зеведея, але важко зрозуміти, навіщо йому потрібна захисна анонімність. Люди знали, що він був одним із Дванадцятьох, і Марко називає його присутнім під час арешту (Мр 14:33). Він уже був у небезпеці як відомий прихильник Ісуса, і просто уникнення арешту не було крамольним актом. Теофілакт Охридський припустив, що цією людиною міг бути Яків, «брат» Господа. Однак Ісусові брати не вірили в Нього під час Його служіння (Йо 7:5), тому навряд чи він пішов за Ісусом тієї ночі. Деякі припускають, що «улюбленим учнем» насправді був Йоан Пресвітер, який походив з аристократичної родини Єрусалима і особисто знав первосвященика. Можливо, він був господарем Таємної Вечері, саме тому він сидів поруч з Ісусом (Йо 13:23). Якщо це так, тоді це може бути причиною щоб захистити свою особистість, і він ніколи не називає себе в Євангелії! (Сучасні бібліїсти розглядають Йоана Пресвітера як можливого автора Євангеліє від Йоана – прим. переклад.) Однак він не називає себе людиною, яка втекла. І після того, як Ісуса заарештували, він слідує за Ісусом до будинку первосвященика і навіть надає Петрові доступ до подвір’я (Йо 18:15-16). Це робить малоймовірним, що він щойно уникнув арешту.
Ідеальним кандидатом щодо юнака став би той, хто (а) не був одним із Дванадцятьох, (б) проживав в районі Єрусалиму, (в) був послідовником Ісуса і (г) кого влада вже розшукувала, оскільки він не робить нічого злочинного у Марка. Чи є така людина? Так: Лазар. Одразу після того, як Йоан записав, як Марія помазала Ісуса, він каже:
Тим часом дізналася сила народу, що Він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого Він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
(Йо 12:9-11)
Таким чином, влада вже намагалася вбити Лазаря. Але він, можливо, не знав цього, що могло б пояснити, чому він вважав, що можна безпечно слідувати за Ісусом, натомість його схопили і змусити тікати голим. Лазар – як і його сестра Марія – був відомий ранньохристиянській громаді, і коли переказували Страсті в Єрусалимській церкві, люди знали б, яку роль вони виконували. Проте було б небезпечно публічно називати їх, наприклад, в Євангелії, поки вони залишались живими та знаходились в районі Єрусалиму.
Це не доводить, що Лазар був цим юнаком, що втік оголеним, але це відповідає доказам, і це інтригуюча можливість!
Автор: Jimmi Akin
Джерело: Catholic Answers
Переклад з англійської – Максим Гонтар
Ілюстрація: Павел Попов, “Взяття Христа під варту”
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
